Акторська майстерність – не лише мистецтво перевтілення, але й мистецтво впливати на глядача, спонукаючи його емоційно переживати радість або смуток, гнів чи емпатію. Кінга Прейс завдяки своєму видатному акторському таланту здатна представляти образи персонажів таким чином, що вони залишаються в серцях глядачів надовго. Вона належить до числа тих акторів, які вражають своєю обдарованістю на сцені театру та кіноекрані, пише сайт wroclaw-trend.eu.
Становлення акторки
Кінга народилась у 1971 році у Вроцлаві. Всі її близькі родичі були представниками творчих професій. Бабуся – танцівницею, дідусь керував оркестром, батько був скрипалем, а мати балериною Вроцлавської опери. Життя маленької Кінги так чи інакше було пов’язане з театрами, тому вона з дитинства мріяла стати акторкою. Бабуся не розділяла такий намір, вважала, що краще стати піаністкою, оскільки актори занадто виснажуються на сцені. Перший досвід виходу на сцену був першим стресом. Кінга повинна була виконати пісню та акомпанувати собі на фортепіано. Через сильне хвилювання її руки тремтіли, і вона не змогла торкнутися клавіш, але добре заспівала. Вона вперше пережила те, що називають страхом сцени. Проте бажання стати акторкою залишилось.
До театрального вишу Кінга потрапила не одразу, це вдалося лише з третьої спроби. Вона двічі намагалась вступити до краківської театральної школи, однак їй рекомендували обрати іншу професію. На щастя, у Вроцлаві діяла філія цієї школи, і Кінгу змогли оцінити у рідному місті. Студентські роки теж не були простими. Навчання давалося нелегко, перші спроби проявити акторську гру були невдалими. Кінга почала власну боротьбу зі страхом сцени, оскільки вважала, що саме це не дає їй проявити здібність. Мрія стати акторкою надихала Кінгу і виявилась сильнішою за перешкоди на цьому шляху.
Вже під час навчання у 1995 році Кінга була затверджена на головну роль Касі у спектаклі “Касія з Гайльобронну”. Вона так сильно вразила критиків своєю грою, що її титулували “найкращим дебютом десятиліття”. За роль Касі вона отримала свою першу театральну нагороду за акторську майстерність.
У 1996 році Кінга Прейс успішно закінчила Вроцлавську державну театральну вищу школу Польщі й стала дипломованою акторкою.
Вишкіл майстерності та визнання
Професіоналізм не означає, що можна розслабитися, оскільки вже чимало навчився, навпаки, це має бути безперервна робота. Кінга продовжувала працювати над тілом, жестами, мовою, чутливістю, майстерністю перевтілення тощо. Для неї бути акторкою означає стати хамелеоном. Іноді це вимагає радикальних зовнішніх змін. Наприклад, для однієї ролі необхідно набрати вагу, для другої – схуднути, для іншої взагалі поголити голову налисо. Кінга на восьмому місяці вагітності зіграла роль дівчини-підлітка та розпусну мадам Боварі.
З кожним роком її популярність зростала. Критики високо оцінили акторську майстерність Кінги, вважали, що її техніка – неперевершена. Вона вдало поєднує внутрішній стан з зовнішнім проявом, для неї немає значення – драматична роль чи комедійна. До того ж, Кінга успішно грає музичні ролі в оперетах.
Шанувальники, зі свого боку, звертають увагу, що вона просто ідеальна акторка, яка здатна зіграти телефонну книгу, табурет, або бажану жінку. Кінга не мріяла про загальне визнання, але стала справжньою зіркою. Вона отримала чимало театральних та кінопремій, серед яких “Орел”, аналог американського “Оскара”. Однак найпрестижнішими є: Золотий та Бронзовий Хрести Заслуги перед державою, відзнака “Заслужений діяч культури”, срібна та бронзова медалі “За заслуги у культурі Gloria Artis”.
Кіномистецтво у творчості Кінги Прейс
Коли Кінга навчалась у театральній школі, вона не могла собі уявити, що буде мати попит у кіномистецтві, на телебаченні, в рекламних роликах та відеокліпах.
Кінодебют відбувся у видатного Кшиштофа Зануссі у фільмі “Неписані закони”. Зустріч з видатним майстром сильно вплинула на її любов до кіно.
Одного разу Кінга відверто зізналась, що більше професійне задоволення отримує від ролей у кіно, хоча театр вона також любить. Серйозне кіно змушує до роздумів, а часом до екстремальних емоцій, які можуть виснажити глядача та торкнутися його найпотаємніших частин душі. Амбітне кіно, на кшталт артхаусу, за словами Кінги, є витонченим та елітарним мистецтвом, “кіно не для всіх”. Гра у театрі не вимагає виснажливої роботи на природі, як буває на кіномайданчику. Одного разу їй довелось зніматися на морозі та в багнюці. Кінга була здивована, наскільки велику напругу їй вдалося звільнити з себе. Перед камерою неможливо бути нечесною, кожна емоція відбивається на кіноплівці.
Феномен успіху Кінги Прейс є результатом важкої праці. Видатні досягнення в мистецтві через творче самовираження передбачають шлях від невдач та розчарувань до витримки й професійності. Дорогою до успіху важливо мати мрію, не боятися невдач, навчатися та розвиватися, зберегти мотивацію, наполегливо працювати, бути готовим до радикальних змін у житті, практикувати самодисципліну, бути відкритим до співпраці та вірити у себе. Кінга Прейс залишається найвідомішою акторкою Вроцлава. Фільмографія видатної акторки складається з понад 50 стрічок.
