Павел Гендріх не мав класичної музичної освіти, поки йому не виповнилось 18. До цього він проявляв себе як бас-гітарист метал гурту. На жаль, про Генріха мало знають у широкій аудиторії. При тому його композиції звучать на важливих музичних фестивалях: “Warszawska Jesień”, “Musica Polonica Nova”, “Audio Art” та мюнхенському “Musica Viva”, пише wroclaw-trend.eu.
Композитор
Майже всі родичі композитора мають відношення до наукового середовища. Втім, Павел вирішив досліджувати зсередини саме музику. Це питання не давало йому спокою, ще коли він грав на бас-гітарі в метал гурті.
Павел Гендріх народився 21 квітня 1979 року у Вроцлаві. Вивчав композицію у Єжи Фільца. Закінчив інженерно-економічний факультет Вроцлавського економічного університету. Окрім того, Павел є випускником факультету композиції, диригування, теорії музики та музикотерапії вроцлавської Академії музики.
У 2005 році та 2006 році навчався у Кельні. Вивчав композицію у Йорка Хеллера. Неодноразово брав участь у курсах та лекціях Петера Етвеша, Aндерса Гіллборга, Марко Строппа, Луки Франческоні, Івана Феделе та ін. З 2008 року працює доцентом у Музичній академії Кароля Ліпінського, що у Вроцлаві. У 2012 році здобув науковий ступінь доктора музичного мистецтва.
У 2007році став учасником програми просування від Європейського центру музики Кшиштофа Пендерецького. Був серед 13 щасливчиків-композиторів. У 2010 році як нагороду отримав членство в Академії молодих вчених та митців.
Має чимало відзнак та виступів на різних фестивалях. Його композиції звучали, наприклад, на “Варшавській осені”, “Musica Polonica Nova”, “Musica Electronica Nova” у Вроцлаві, “MusicaViva” у Мюнхені та ін. Також неодноразово був запрошений на концерти в Польщі, Німеччини, Іспанії, Австрії, Туреччині, Чехії, Литві, Естонії, Японії, Китаї та США.
Музичні твори Павела Гендріха звучали у виконанні Вроцлавського філармонічного оркестру, Оркестру Академії Бетховена, Оркестру нової музики, Симфонічного оркестру національного радіо, Сілезького камерного оркестру, вроцлавського камерного оркестру “Leopoldinum” та ін.
Також Павел займається програмуванням Max/MSP та створює електроакустичну музику. Спільно з Цезарі Духновським та Славоміром Купчаком утворив гурт “Phonosek Mechanes”. Музиканти грають електроакустичну музику наживо. Гурт брав участь у таких фестивалях: “Audio Art”, “Avant Music Festival”, “Biennale WRO”, “Ad Libitum”, “Kody” та ін.
У творчості композитора найбільш відомі “Камерні твори” 2010 року та “Метаформа” 2017 року. У 2012 році вийшов дебютний альбом “C+” від тріо “Phonos ek Mechanes”.
В сучасності, Гендріх обіймає посаду художнього керівника Фестивалю польської сучасної музики “Musica Polonica Nova” у Вроцлаві. Також є членом комітету міжнародного музичного фестивалю “Варшавська осінь”, Польського товариства сучасної музики, Спілки польських композиторів та Польської асоціації електроакустичної музики.
“Метаформи”
Кшиштоф Стефанський писав, що музика композитора становить одне ціле, яке складається з аналогічно організованих ритму, динаміки, композиції та артикуляції. Усе разом об’єднується в метаформу. Аналогічну назву має музичний альбом композитора. На прикладі “Метаформ” розглянемо, що собою представляє музика Гендріха.
Платівка складається із п’яти композицій для камерних ансамблів та виконавців. Композиції: “Emergon αβ”, “Sedimetron”, “Ertytre”, “Pteropetros”, “Alopopulo”, попри свої екзотичні назви, асоціюються з точними науками. Композитор ставить акценти на таємничості та міфології, чуттєвому звучанні. У піснях чутно інструменти Вітольда Лютославського, Янніса Ксенакіса, Дьєрдя Лігеті. Відчувається нашарування музики, її єднання із філософією, наукою.
Особливе враження справляє композиція на замовлення фестивалю “Варшавська осінь” – “Pteropetros”. З програмної нотатки дізнаємось, що назва походить від двох слів – перо та камінь. Також вона поєднує легкість флейт, одиничних смичків та важкого звучання інших інструментів.
Серед найкращих музикантів, котрі втілили композиції Гендріха, є: “Ensemble Musikfarbik”, Ensemble Modern”, варшавський гурт “Cellonet”, лютославський квартет та квінтет “Cellonet”.
Економіст з музичною освітою
Павел почав займатись музикою досить пізно. Цьому аспекту життя він присвятив багато уваги. Гендріх мав певні композиторські здобутки, котрі отримав ще в середній музичній школі. Під кінець навчання музикант акомпанував з десятирічним досвідом. Тоді він зрозумів, що хоче залишитись в університеті.
Коли малим грав у футбол ніхто й подумати не міг, що Павел буде музикантом. На останньому курсі хлопець почав вчитись у музичній школі. Він не був певний, щодо музичного майбутнього, тож подав документи до інженерно-економічного факультету. Наука у двох навчальних закладах займала цілий день.
Згодом, Павел пішов вчитись композиції до професорки Гражини Пстроконської-Навратіл. Окрім магістра економіки, бакалавра інженерії, Павел став доктором музичного мистецтва. Поєднання амбіцій у пізнанні музики та легкого захоплення точними економічними науками принесло свої результати.
Гендріха завжди цікавив аналіз музичних творів та знання інструментів. Він каже, що розбиває музику на множники та показує таким чином структуру пісень. Якщо студенти пана Павла розбирають так музику, вона починає подобатись більше. Він певний, аби поважати сучасну музику, потрібно пізнати її зсередини.
Твори Гендріха потрібно розглядати як біологічні процеси та їх постійне перетворення. З однієї сторони – це логічна та наукова робота. З іншої – відчуття нечіткості, розмиття першого враження. За словами композитора, головне – інтуїція та слухове сприйняття. Вся його музика – пошук між раціональним та аудіальним сприйняттям.
По той бік музики
Від того часу, коли Гендріх познайомився ближче з музикою його цікавило, що знаходиться по іншу її сторону. Що змушує її звучати та мати структуру. На початку, для майстра існувала лише мажорно-мінорна система музичної освіти. Втім, ця функціональна гармонія не була цікавою композитору. Він прагнув досліджувати нове. Спершу, писав музику інтуїтивно. Так музикант висловлював своє заперечення раціонального, загальновідомих стандартів. Мажорно-мінорний лад зовсім не влаштовував композитора за звучанням.
На пропозицію вчителів раціоналізувати та впорядкувати його метод створення музики, Павел відповів здивуванням. Він не розумів як можна раціоналізувати те, що написане на папері? Наукові задатки додали композитору азарту дізнатись, що є всередині музики.
Він був здивований, що написана інтуїтивно музика має свою послідовність та системні риси. Так народилась ідея музичної мови. Павелу тоді було 22 роки. Від початку музичної освіти він намагався дослідити “нутрощі” музики. Павел не думав, що стане інструменталістом. За словами Гендріха, “запобіжник” зірвався, коли йому запропонували втілити знання у музиці. Так народились перші композиції Павела під керівництвом Єжи Фільца.
Павел пригадує, що в часи свого захоплення металом відчував себе вільним. Він мав довге волосся та вдягався в усе чорне. Дружина композитора є музичним теоретиком. Вона зуміла віднайти в музиці Гендріха також “нитки” важкого металу. Прослуховування такої музики, крізь роки, продовжує надихати Павела, особливо в ритмічних питаннях. Втім, це стосується далеко не всіх метал гуртів.
