Пісня Strzeż się tych miejsc гурту Klaus Mitffoch є одним із найвідоміших творів польської постпанк-сцени кінця 1970-х – початку 1980-х років. Її похмурий і загадковий стиль має якусь магічну дію. І хоча цей настрій був типовим для творчості гурту, ця композиція є особливо цікавою, оскільки Лех Янерка розповідає в ній про Вроцлав часів свого дитинства. Дослідімо історію та інтерпретацію пісні далі на wroclaw-trend.eu.
Особливості пісні «Стережися тих місць»
Пісня Strzeż się tych miejsc містить загадковий текст, який попереджає слухача про небезпечність відвідування певних місць. Хоча ліричний сюжет має загальний характер, дозволяючи неоднозначне тлумачення, усе ж є підстави вважати, що Янерку надихнули певні події з його життя у Вроцлаві. Тим більше, що в тексті згадується бар «Парк» у Вроцлаві, де робітничий клас збирався за чаркою, щоб розслабитися після напруженого дня.
Пісня виконана в стилі, який поєднує елементи постпанку та new wave, у ній відчувається наголос на атмосфері та настрої. Уся музика проєкту Klaus Mitffoch часто описується як похмура й сюрреалістична, адже виражає екзистенційний неспокій і загубленість у сучасності. Але тут це помітно особливо яскраво.
Лех Янерка, лідер гурту, писав тексти під впливом особистих переживань і соціальної реальності, характерної для тогочасної Польщі. Він хотів передати свій настрій, тому музичний твір починається ніби трохи ліниво, а в перших звуках відчувається хвилювання й тривожність, а не страх чи паніка.
Інтерпретація твору гурту Klaus Mitffoch
Здавалося б, які можуть бути інтерпретації – співак розповідає про небезпечні райони Вроцлава, про розквіт злочинності в його рідному місті. Але є підстави вважати, що не все так просто.
Річ у тім, що Польща того часу з комуністами на чолі була небезпечною, а постпанківський колектив характеризується своїми бунтарськими настроями. Як це було можливо в ті часи? Звісно ж, завдяки алегорії! Є небезпідставне припущення, що текст просякнутий, зокрема, відчуттям неминущої небезпеки від держави.
Значна частина пісні має досить загальні слова, які можна інтерпретувати в контексті своїх власних переживань та страхів. Завдяки цьому вона залишається актуальною – користувачі інтернету й досі часто шукають хітовий трек, щоб його послухати. Відтак Strzeż się tych miejsc закономірно залишається одним із найважливіших творів польської музичної сцени кінця 20 століття.
Історія пісні Леха Янерки
Автор згадує, що написав свою пісню досить швидко, сидячи біля вікна. Ця деталь має значення, бо краєвид нагадав йому про міські пейзажі. Музикант прагнув заглибитися в атмосферу «небезпечних місць», а для цього достатньо було просто визирнути у вікно та помітити важливі деталі на подвір’ї.
Під час гри на бас-гітарі Янерка співав незвичні ноти. Пізніше він зрозумів, що це були тритони – інтервали між звуками, які створюють доволі неспокійне звучання. Через це навіть проста мелодія звучала більш напружено.
Цікаво також згадати про передісторію написання, тобто про те, що відбувалося в згаданій локації – вроцлавському барі «Парк» і навколо нього. У 1960-х Вроцлав був небезпечним містом – постійно ставалися напади на вулицях, а міліція патрулювала зі зброєю та собаками. Тоді Янерка навчався в початковій школі № 78, де на подвір’ї облаштували ковзанку. Саме там він став свідком вбивства. Та зима була просто жахливою, бо Вроцлав (або принаймні деякі його райони) став бандитським.
Ця моторошна подія надовго засіла в пам’яті Леха. А коли в Польщі ввели воєнний стан, страхи з дитинства повернулися: здавалося, що будь-якої миті людину можуть затягнути в темний двір, і вона просто зникне. Саме ці почуття Янерка намагався передати в пісні, але мусив виявляти обережність з огляду на цензуру, тому прямолінійно не прив’язував текст до конкретних політичних подій. Це, можливо, пояснює її успіх і обхід різноманітних заборон, характерних для комуністичних часів.
Цікаво, що спочатку колеги по гурту не прийняли пісню. Це можна зрозуміти з огляду на зациклений риф у поєднанні з монотонною, розміреною мелодією. Гармонійна структура пісні була максимально простою і невибагливою – вона будувалася лише на одному акорді та басовому мотиві. Тож коли Лех Янерка продемонстрував пісню на репетиції, вона, м’яко кажучи, не викликала ентузіазму. Гурт керувався правилом «Клауса»: якщо щось одразу не чіпляло, твір не приймався. Тож відкинули й цю пісню.
Проте через кілька днів Марек Пухала пригадав басову лінію Янерки й під час репетиції сказав: «Ти тоді круто грав на басу, зіграй ще раз». Лех знову почав грати, Пухала одразу додав барабани, і пісня наче сама собою склеїлася.
Остаточна версія Strzeż się tych miejsc була записана в 1984 році у варшавській студії Tonpress. Аранжування майже не було – музикантам залишили простір для імпровізації, що добре відчувається у фінальному записі. Структура пісні була розмитою: ніхто точно не знав, де має починатися чи закінчуватися певна частина. Вокал задавав напрямок, але й сам не мав чіткої розв’язки. Режисер вирішив залишити все як є, зокрема й довгий вступ.
От так народжуються справжні хіти…
