Кінематограф як вид мистецтва та сфера розваг зародився на початку XX століття і швидко поширився по всьому світу. Вроцлав не став винятком у цьому процесі. Кінотеатри переживали свій власний розвиток та стали центрами дозвілля для місцевих жителів. Глядачі отримали можливість насолоджуватись магією рухомого зображення. Кіно стало новою частиною культурного життя міста. У кожного кінотеатру була своя історія, деякі функціонували майже століття, а інші припинили існування за кілька десятиліть, пише сайт wroclaw-trend.eu.
Поява нового виду мистецтва та індустрії
Початком впровадження кіноіндустрії у тодішньому Бреслау став показ винаходу братів Люм’єр у “Залі Концертхаус” у 1896 році. Нове видовище, рухома картинка, стало у місті справжнім тріумфом. Короткі чорно-білі фільми без звуку тривали не більше 3-х хвилин. За три місяці їх переглянули понад 90 тисяч осіб, що складало майже чверть населення міста. Серед перших кінофільмів можна відзначити “Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьюта” та “Вихід робітників з фабрики Люм’єрів”.
Перегляд фільмів швидко став популярною розвагою у Бреслау. Квитки коштували дешевше, ніж у театр, і під час показів можна було вживати їжу, пити алкогольні напої, їсти та палити цигарки. Кінотеатрів ставало все більше і вони виявилися прибутковою індустрією. Для показів використовували місцеві театри, а кмітливі підприємці створювали невеликі пересувні кінотеатри.
У 1905 році вже почали відкриватися перші стаціонарні кінотеатри, спеціально облаштовані для перегляду фільмів. Деякі одразу планували на велику кількість людей, а інші мали невеликі зали. Такі називали “кінопабами”, оскільки коли не було сеансів, в них просто можна було посидіти з келихом пива, а під час переглядів майже всі глядачі теж випивали. У 1907 році у Бреслау було 5 стаціонарних кінотеатрів, а у 1913 їх вже налічувалось понад 20. Німі фільми швидко стали супроводжувати грою на фортепіано, а деякі заклади запрошували цілі камерні оркестри. У великих кінотеатрах, крім кінопоказів, можна було послухати сольні виступи відомих тенорів того часу.
Щоб глядачі не втратили бажання відвідувати кінотеатри, паралельно розвивалося і саме кіномистецтво, з’явилися нові жанри. Наприклад, у 1922 році особливої популярності набув моторошний фільм про вампіра “Носферату. Симфонія жаху”, який сучасною мовою можна назвати блокбастером. Після приходу до влади націонал-соціалістів з’являлося все більше пропагандистських фільмів. Попри економічну кризу та згодом і бойові дії, кількість кінотеатрів у Бреслау невпинно зростала. У 1942 році їх налічувалось майже 40.
Перший кінотеатр у місті
Перший кінотеатр заснували у торговельному домі “Вікторія” на вулиці св. Миколая на початку XX століття. Він був невеликого розміру і називався “Fata-Morgana”. Крім приміщення для кінопоказів, слугував “пивною залою”. У 1909 році його площу розширили, що дозволило розмістили 18 рядів для 139 осіб. У 1913 році кінотеатр отримав нового власника, який змінив назву на “Zentral-Kino”. Через кілька місяців перейшов у власність до нового хазяїна, а з ним з’явилася й інша назва – “Nikolai-Lichtspiele”.
Кінотеатр “Sсala”
У 1909 році на місці театру-вар’єте “Sсala” за кілька кварталів від першого міського кінотеатру на вулиці св. Миколая відкрився великий кінотеатр “Colosseum”, який налічував понад 600 місць. У 1911 році він був проданий та отримав нову назву – “Eden-Theater”. У 1913 році кінотеатр кілька разів змінював власників, однак назва залишалась незмінною. Хоч довгий час кінотеатр був найбільшим у місті, у 1920 році його розширили, і він зміг вміщувати понад 1000 осіб. У 1932 році нові володарі повернули йому історичну назву вар’єте “Sсala”.
Після Другої світової війни кінотеатр перейшов у власність держави, а у 1955 році отримав назву “Pokój”, оскільки колишня асоціювалась з “буржуазним устроєм”. Заклад працював до 1982 року, а у 1999 році будівлю знесли. Він був одним з найстаріших кінотеатрів у Вроцлаві, і його відвідали глядачі кількох поколінь.
Кінотеатр “Palast-Theater”
У 1910 році відкрився новий великий кінотеатр “Palast-Theater”. Він розташувався на другому поверсі над тогочасним елітним рестораном “Palast”, звідки й отримав назву.
Вже від часу заснування він мав 2 зали для одночасного показу різних фільмів та вміщував понад 400 осіб. Таким чином, “Palast-Theater” посідав друге місце за величиною. У 1926 році, після перебудови верхнього поверху будівлі, кількість місць зросла до 650. Заклад був популярним у Вроцлаві, за перші три роки його відвідали понад мільйон осіб.
Після Другої світової війни кінотеатр був відбудований і працював до 1968 року. Через незадовільний технічний стан споруду знесли, а на її місці побудували новий кінотеатр “Warszawa”.
Кінотеатри “Kammer-Lichtspiele”, “Tauentzien-Theater” та “Ufa-Theater”
“Kammer-Lichtspiele” був відкритий у 1912 році. У ньому діяв один зал, на 250 осіб та балкон на 130 осіб. Кінотеатр переходив у власність від однієї компанії до іншої. Назву змінили у 1943 році на “Theater der Zeit”, оскільки його репертуар фокусувався на військових хроніках. Після Другої світової війни у будівлі розташувався Камерний театр.
Кінотеатр “Tauentzien-Theater” відкрили у 1913 році, він вміщував 500 осіб у залі та 300 на балконі. Заклад працював до 1929 року. “Ufa-Theater” розпочав свою роботу у 1920 році, був розрахований на 900 глядачів й працював до 1945 року. Обидва кінотеатри належали компанії UFA, були спроєктовані Елвіном Ведеманом та за рейтингом відвідуваності посідали перше місце.
Кінотеатр “Przodownik”
Будинок кінотеатру був споруджений у 1925 році, його спроєктував видатний архітектор з Берліна Адольф Радінг у стилі модерн. Він був автором кількох споруд у тодішньому Бреслау. Спочатку в будівлі розташовувалась штаб-квартира масонської ложі, які у Німеччині заборонили з приходом до влади Гітлера у 1930-х роках. Приміщення стали використовувати для кінопоказів, згодом в ньому розмістився кінотеатр “Przodownik”, який у 1980 році отримав назву “Lwów”. Заклад мав кілька залів, найбільший налічував понад 500 місць. Фільми можна було дивитись також на балконі. З плином часу технічний стан будівлі кінотеатру “Lwów” став небезпечним для відвідувачів і його закрили у 2011 році.
У XXI столітті кінотеатри переживають новий етап розвитку, вони потребують реконструкції та модернізації, щоб покази відбувалися у різних форматах, в тому числі IMAX.
Через відкриття стримінгових платформ, попит на перегляди фільмів у кінотеатрах почав спадати. Інвестори не поспішають вкладати гроші у кінотеатри, тому “Lwów” досі пустує. Жителі Вроцлава впевнені, що прийде час і він знову відкриється.
Спогади минулого
У 2013 році була проведена фотовиставка “Колишні кінотеатри Вроцлава”, присвячена зниклим кінопанорамам. Експозиція Касі Кміти складалась з 32 фотографій, розташованих у вигляді плівки, відповідно до проміжку часу. На них були зображені перебудовані, або занедбані споруди, на деяких взагалі пустирі, або зовсім нові будівлі іншого призначення. На кількох фото можна розгледіти старі неонові вивіски та залишки від колишніх назв кінотеатрів, які колись прикрашали фасад. З усіх сфотографованих приміщень до сьогодні працює лише кінотеатр “Warszawa”, який має назву “Dolnośląskie Centrum Filmowe”.
Кінотеатри Вроцлава створили особливу атмосферу у місті. Від перших сеансів кінематограф відображав динаміку розвитку суспільства, був засобом візуальної комунікації та культурного вираження. З розвитком цифрових технологій Вроцлав залишається відкритим для нових ідей у сфері кіноіндустрії, зокрема кінотеатрів.
