Польський піаніст Кшиштоф Яблонський має численні нагороди фестивалів у Нью-Йорку, Дубліні, Тель-Авіві, Калгарі. Заснував дует “Chopin duo” з віолончелістом Томашем Страхлем. А з 2000 року Яблонський є членом правління Міжнародного товариства Шопена у Відні. Викладає, проводить майстер-класи, є постійним членом журі конкурсів піаністів, пише wroclaw-trend.eu.
Біографія
Кшиштоф Яблонський – піаніст, камерний музикант, професор, викладач та організатор фортепіанних майстер-класів. Має чимало нагород та є членом журі на міжнародних конкурсах піаністів. Народився музикант 2 березня 1965 року у Вроцлаві. Коли Кшиштофу виповнилось шість, почав навчатись гри на фортепіано у Яніни Бутор. Спільна праця тривала 12 років.
Талант почав активно проявлятись з дитинства, тому Яблонський неодноразово отримував стипендії від музичних організацій. У 15 років здобув п’яте місце на конкурсі “Premio Dino Ciani” в Мілані. З 1983 року по 1986 рік навчався в Академії музики ім. Кароля Шимановського в Катовіце. У 1997 році здобув ступінь доктора.
Після бронзи на 11 конкурсі Шопена у Варшаві почав свої виступи на польських сценах, закордоном. Також Яблонський записував музичні альбоми для різних лейблів. Співпрацював з такими відомими диригентами: Маріо Бернарді, Єжи Катлевич, Ян Кренц, Яцек Каспшик, Рональд Золлман та ін. Також у послужному списку Яблонського є спільні виступи з Оркестром 18 століття, симфонічним оркестром Бернера, Лондонським філармонічним оркестром, філармонією “Jenaer” та ін.
Кар’єру камерного музиканта відточував спільно із квартетом “Deseret String”, квартетом “Shanghai”, струнним квартетом оркестру “Israel Chamber”. Яблонський виступав з Анджеєм Бауером, Даніелем Гаеде, Роберто Діас, Шоном Ролстоном та ін. У 2005 році став учасником Варшавського квінтету. Він був заснований у 1963 році Владиславом Шпільманом та Броніславом Гімпелем. Через 3 роки ініціював створення гурту “Kulka Trio” з Анджеєм Кулкою та Томашем Страхлем.
Яблонського запрошували до співпраці з балетом, оперою, реалізувати видовищний мультимедійний проєкт “Прометей” Олександара Скрябіна. На знаменитому балі у Віденській опері виконував музику Шопена. Грав для величезної аудиторії зі симфонічним оркестром Гранд-Парку у павільйоні Джея Прітцкера в Чикаго.
30 років сценічної кар’єри у 2015 році розпочав із виконання першого фортепіанного концерту Шопена зі симфонічним оркестром у Токіо. Згодом, повторив його в Національній філармонії Варшави на фестивалі “Шопен і його Європа”.
2016 рік приніс музиканту пропозицію від Інституту Фридерика Шопена у Варшаві. Яблонський повинен був записати повний збір творів Шопена на сучасних та історичних фортепіано. Це, за словами Яблонського, стало проєктом всього його життя.
Тиждень талантів
У травні 2022 року відбувся 40-й фестиваль “Тиждень талантів” у Консьні-Дольній. Це велике свято молоді та музики, котре присвячене вимогливому мистецтву гри на фортепіано. Фестиваль відкривав Кшиштоф Яблонський.
Вперше маестро побував у цьому місці у 1998 році, коли проходив фестиваль “Браво, маестро”. І хоч тоді Яблонський виїхав з Польщі, кожного року вертався на Батьківщину. Все заради фортепіанних концертів. Поїздка у місце проведення “Тижня талантів” є дуже сентиментальною для піаніста. Він відчуває зв’язок із цим місцем, любить його та прагне відвідувати частіше.
З роками концертний зал феноменально змінився. В ньому провели ремонт і вже більше немає щілин між дошками. За словами Яблонського, раніше в тих просвітах був свій шарм. Наприклад, було чути як співають птахи. Концертне піаніно також дає зовсім іншу якість звучання. Яблонський наголошує, що для музиканта дуже важливо, аби інструмент був саме концертним. Тоді музика звучить належним чином.
Яблонський пригадує, що Фортепіанний концерт 11 Фридерика Шопена він уже зіграв понад двісті разів. Це дуже сентиментальний музичний твір для піаніста. Він нагадує пану Кшиштофу про 1985 рік, коли він грав його у фіналі Міжнародного конкурсу піаністів.
Також Яблонський стверджує, що цінність речей з часом змінюється. Тут він мав на увазі участь у музичних конкурсах. Кожен рік завдяки численним фортепіанним змаганням випускаються тисячі переможців. Та чи означає це, що всі вони талановиті? Ні, звичайно.
Цінність призових місць змінилась. Коли престижних змагань було лише кілька, перемога мала інше значення. На щастя, ще є важливі для кар’єри молодого піаніста конкурси.
Творчість та нагороди
Яблонський з раннього дитинства вирізнявся своїм талантом гри на фортепіано. Він отримував численні нагороди. На конкурсі у Мілані 1980 року – 5 місце, на Конкурсі Шопена у Варшаві 1985 року – 3 місце, Палм-Біч 1988 року – 1 місце та нагорода за краще виконання творів Шопена, в Дубліні 1988 року – 2 місце, Нью-Йорк 1992 року – спеціальне місце Йорга Болета та ін.
Яблонський у свій час зумів підкорити сцени Європи, Північної та Південної Америки, Ізраїлю, Мексики, Японії, Південної Кореї. Численні співпраці з музикантами, оркестрами, гуртами, привезли до того, що про польського піаніста часто писала закордонна преса. “The New York Time” описує Яблонського як елегантного піаніста із непохитним контролем музики. Перевагою його артистизму є високі очікування. Захоплення викликала здатність формувати чітку та логічну форму пісень.
Ізраїльська газета “Israel, Yedioth Ahronoth” написала, що публіка починала аплодувати зі середини сольного концерту Яблонського. Гра музиканта не є кричущою, соната Гайдна лунала напружено. Особливе звучання творів Шопена ще довго залишалось у головах слухачів.
Яблонський випустив кілька дисків, котрі записав у Польщі, Японії та Німеччині. У рамках національного видання творів Шопена записав повний комплект етюдів, прелюдій та експромтів у 1998 році. Сюди додались також Варіації сі-бемоль мажор для фортепіано з оркестром. З Варшавським квінтетом записав альбом із музичними творами Г. Бацевича та Я. Зарембського.
Яблонський займається викладацькою справою. З 1994 року по 1995 рік працював у класі фортепіано в Академії музики Вроцлава. З 1997 року по 1999 рік – в Катовіце. З 2004 року є викладачем в Академії музики Варшави.
Педагогічна діяльність
На питання – чи заохочує музикант своїх студентів брати участь в конкурсах, Яблонському складно відповісти. В ситуації, коли молодий виконавець має шанс виграти приз, але не готовий нести його далі – варто задуматись, чи потрібен цей конкурс взагалі?
Часто буває так, що під час підготовки до концерту музикант у своєму репертуарі має лише концертну програму. Це може стати катастрофою, якщо студент отримає призове місце. Гастрольне життя передбачає різноманітний репертуар. Один фортепіанний концерт та одна сольна програма – це дорога в нікуди. В такому випадку перемога на конкурсі може паралельно означати поразку. В сучасності готуються до змагань за кілька місяців. Натомість Яблонський готував репертуар до конкурсу Шопена 10 років. Коли у 1975 році переміг Крістіан Ціммерман музикант подумав, що колись він обов’язково повторить його успіх.
Сучасні молоді музиканти виграють призові місця, аби допомогти собі в кар’єрі. Яблонський пригадує час, коли з Кубою Яковичем вперше поїхав до Італії та Іспанії на концерт. В Італії у музиканта навіть не вимагали паспорт. Таке з ним тоді трапилось вперше й було важко стримати сльози.
Перші роки пан Кшиштоф вчив репертуар для конкурсу. Далі – грав його на сцені якомога частіше, аби відчувати музику та під великим тиском у Варшаві не втратити голову. Це великий тягар. Музикант пригадує, що у 90-ті роки люди брали участь у змаганнях, аби отримати паспорт та мати змогу покинути країну. У музикантів не було доступу до великих артистів. Для Яблонського перемога на конкурсі означала зміну життя.
