Від часів заснування театрів музика відігравала вагому роль у сценічних драмах та комедіях. Хорові оди створювали, щоб розділяти розмовні дійства. З плином часу театри розділились на такі, де більше розмовляють, танцюють або співають. Серед них виділилися музичні театри, в яких поєдналися спів, танець та діалоги. Музика, рух та слова в них є однаково значущими та здатні передати емоційний зміст любові й гніву, пафосу та гумору.
Будівля та сценічний інтер’єр Капітолійського музичного театру вважаються найкрасивішими у Вроцлаві та є об’єктом культурної спадщини, пише сайт wroclaw-trend.eu.
Історія будівлі театру
Велична будівля, в якій розташувався кінотеатр “Капітолій”, була введена в експлуатацію у 1929 році. Будівельний комплекс спроєктував Фрідріх Ліпп. Багатоповерхова споруда з величним фасадом вже з самого початку вражала своєю красою та була визнана однією з найкрасивіших будівель у Європі. Комплекс мав три основні частини: адміністративну, готель та глядацьку залу на понад 1000 місць. Крім того, в ньому розміщувались спеціалізовані магазини та квартири службовців. Верхні поверхи були вкриті вишуканою мозаїкою та прикрашені тогочасним новаторством – рожевою неоновою вивіскою. Будівля прикрасила район Гартешштрассе, в якому були сади для прогулянок, кафе, боулінг та інші розважальні заклади.
Під час Другої світової війни комплекс значно постраждав, фасадна споруда втратила кілька поверхів, залишились тільки частини фойє, глядацької зали та сцени.
У 1989-1990-х роках був проведений капітальний ремонт, а саму будівлю внесли до реєстру пам’яток. Вроцлав – місто на річці, тому іноді в ньому бувають сильні повені, одна з них у 1997 році спричинила пошкодження будинку, особливо нижніх поверхів та обладнання театру. Будівля потребувала відновлення.
Під час реконструкції театру у 2011-2013-х роках його площу збільшили в чотири рази, історичні інтер’єри у стилі модерну були відновлені. Глядацька зала Великої сцени виглядає так само дивовижно, як майже сто років тому. Срібні та золоті стіни оздоблені мідною та зеленою ліпниною, підсвічування декоративної стелі підкреслює її унікальну форму. Глядацька зала модернізована, сидіння розташовані дугою, з заглибленням посередині, щоб було зручно дивитися виставу і ніхто не перекривав огляд сцени.
Особливої уваги заслуговує спеціальний паркет. Для покращення акустики на стелі та бічних стінах розташували акустичне обладнання, яке не порушує загальний дизайн. Реконструкції проводилися під керівництвом архітекторки Анни Морасевич. Відреставрований театр отримав відзнаку “Проєкт року 2005” від Асоціації польських архітекторів.
Відбудований та реконструйований театр має покритий скляним дахом внутрішній дворик, оновлену історичну частину фасаду та найбільшу стіну живих рослин у місті. Такого дивовижного й дбайливо відреставрованого інтер’єру з відблиском модернізму минулої епохи у Польщі більше не існує.
Зміни назв музичного театру та основна діяльність
Назва “Капітолій” належала довоєнному кінотеатру, який розташовувався у будівельному комплексі. У 1946 році споруду трохи відремонтували і відкрили в ній найбільший у тодішній Польщі кінотеатр “Шльонськ”. Його неофіційно називали “Прем’єрним”, оскільки саме в ньому намагалися організувати перший показ фільму. У 1955-1976-х роках у будівлі розташовувався театр музичного напряму “Нижньосілезька оперета”. У 1977-1979-х роках театр перейменували на “Музичний театр”, а у 1979-1991-х – на “Вроцлавську оперету”. У 1991-2004-х роках обидві назви об’єднали, театр отримав найменування – “Музичний театр – Вроцлавська оперета”. У 2004 році повернули історичний елемент і заклад став називатися “Капітолійським музичним театром”.
Перша трупа театру сформувалась одразу після війни у 1945 році. Актори переїхали з різних міст тодішньої Польщі, деякі з них перейшли з тодішнього Народного театру. У 1955 році першою виставою у музичному театрі стала оперета за мотивами Йоганна Штрауса “Летюча тварина”. Впродовж другої половини XX століття репертуар складався переважно з класичних оперет.
Зміни у репертуарі та освітній ресурс
Основні профільні зміни музичного театру мали місце у 2002 році завдяки новому керівнику Войцеху Косцельняку. Репертуар театру відхилився від застарілого формату оперет. В театральних дійствах почали приділяти більше уваги сучасній музиці та новаторським формам режисури.
У Капітолійському театрі демонструють видовища для дітей та дорослих різного спрямування: світлові шоу, бродвейські мюзикли, інсценізації польської та світової літератури тощо. Театральні події “Капітолію” залучають глядача в інтелектуальний діалог з творцями.
Для освітньої програми про музичний театр був створений серіал “Без маски”. Він пропонує детально ознайомитися з роботою театру. Дев’ять короткометражних кіноісторій запрошують заглянути за лаштунки, ознайомитись з тим, як актори наносять грим, дізнатися з чого зроблена бутафорська кров, як проходять репетиції, в чому полягає мистецтво звукорежисерів, що можна створити за допомогою лише світла, подивитись інтерв’ю з майстрами та експертами театру. Мета серіалу – популяризувати музичне мистецтво та заохотити частіше відвідувати театр, або навіть пов’язати з ним майбутню професію.
Музичний театр у Вроцлаві є джерелом неймовірних вражень та емоцій. Він важливий не лише як форма мистецтва, але і як спосіб спілкування та виразу глибоких почуттів.
