Польський кінематограф розпочався з відкриттям кінотеатрів. Він виокремлюється серед інших своїм особливим національним стилем подачі інформації. Марека Котерського можна вважати представником руху “кіно морального неспокою”, який намагався протистояти тиску та цензурі комуністичної партії. Хоча вплив радянської ідеології вдалося подолати, у кінематографі Польщі залишились актуальними до сьогодні висвітлення тем деградації особистості, втрати свободи волі, морального занепаду та інших, пише сайт wroclaw-trend.eu.
Навчання та перші творчі кроки
Народився Марек Котерський під час Другої світової війни у Кракові у 1942 році. Після закінчення воєнних дій його сім’я переїхала до Вроцлава. Марек успішно закінчив школу та пішов навчатись у Вроцлавський університет, де вивчав польську лінгвістику та історію мистецтв. Під час навчання він став літературним керівником та декламував вірші у Театрі Поезії “Sylaba”. Крім того, він був автором наукових рецензій та статей. У 1967 році його літературний твір “Zaczerpnąć dłonią”, присвячений трагічній загибелі у Вроцлаві ікони польського кінематографа Збігнєву Цибульському, був надрукований в одному з літературних альманахів Вроцлава.
Деякий час Марек працював асистентом режисера в театрі та згодом заснував власний експериментальний “Teatr Otwartej Sceny”. Після закінчення університету розпочав наукову діяльність на кафедрі теорії літератури, де захистив магістерську роботу “Драма та театр”. Йому запропонували продовжити навчання в аспірантурі у Франції, проте він відмовився, оскільки зустрів своє перше кохання. Разом з молодою дівчиною Марек поїхав до Варшави опанувати живопис в Академії Мистецтв. Дівчина успішно склала іспити, а Марек їх провалив та відвідував заняття як вільний слухач. Згодом він намагався вивчати театральну режисуру у Краківській Академії театрального мистецтва імені Станіслава Виспянського, проте вступити до цього вищу йому теж не вдалося.
Становлення режисера та літературна діяльність
Врешті, Марек складає іспити у престижну кіношколу в Лодзі, де навчався впродовж 10 років та отримав диплом з відзнакою у 1977 році. Поза навчальним процесом Марек працював помічником режисера на знімальному майданчику та спробував себе як актор у фільмі Януша Заорського “Uciec jak najbliżej” у 1972 році.
Важливо відзначити, що Котерський не одразу брався до роботи кінорежисера у повному метражі, спочатку він зафільмував понад 10 коротких стрічок на базі лодзької студії навчальних фільмів.
Після здобуття освіти у кіношколі Марек Котерський довгий час продовжує працювати лише як асистент режисера, перш ніж створили власний фільм у 42 роки. До того ж, він весь час вдосконалював письменницьку діяльність і став представником “авторського кіно”, тобто таким, що реалізує фільми та театральні постанови лише за власними сценаріями.
Однією з особливостей творчості Котерського є написання текстів у формі п’єс, на основі яких потім створює сценарії. Його п’єси друкували у літературному журналі, а з часом випустили збірку творів у вигляді книги, яка була номінована на польську літературну премію “Nagrody Literackiej Nike” у 2003 році.
Видатні фільми Марека Котерського
У 1985 році режисер знімає свій повнометражний фільм “Дім божевільних”. У ньому вперше з’являється вигаданий Мареком Костерським персонаж Адась Мяучинський, польський інтелектуал, уособлення “темної сторони підсвідомості середньостатистичного поляка”, який буде присутній у всіх фільмах та деяких театральних постановах Котерського. Фільм є психологічною драмою про 33-річного чоловіка, який довгий час не спілкувався з родиною. Проте виявляється, що це не суто його проблема, а суспільна, оскільки всі наче замикаються у собі та не можуть налагодити контакт між собою, кожний живе у своєму світі, а сімейних цінностей ніби не існує. Картина була добре сприйнята кінокритиками та отримала дві відзнаки на фестивалі “Молодь та Кіно” у Кошаліні.
Іншим видатним фільмом Марека Котерського можна назвати “День виродка”. Картина становить собою потік свідомості головного героя, його філософське міркування про себе та інших. Адасю Мяучинському вже 49 років, у нього емоційна неврівноваженість та підвищена роздратованість, що впливає на відносини з людьми. Він працює шкільним вчителем польської мови та літератури, отримує мізерну зарплату та намагається вирватися з буденного життя. Фільм отримав головну нагороду на фестивалі польського кіно у Гдині у 2002 році, а у 2003 році виборов відзнаки Польської кінонагороди за кращий сценарій та кращу чоловічу роль.
У 2005 році на екрани виходить стрічка “Кожний з нас – Христос”. Картина про скрутну долю польської інтелігенції на прикладі життя того ж Адася Мяучинського, якому вже понад 60 років. Історія про отця, підстаркуватого алкоголіка, який втратив зв’язок з молодим поколінням та не може налагодити відносини з сином, який дорікає батькові за спотворене дитинство.
Сам Адась намагається зрозуміти, у чому причина його жахливої поведінки, й поступово пригадує, скільки болі й страждань приніс рідним через алкогольну залежність. Фільм був відзнятий у Варшаві та на околицях Вроцлава. У 2006 році отримав відзнаку Польської кінонагороди за кращий сценарій та кращий монтаж. Тріумфом картини стало присудження 9 найпрестижніших кінопремій Польщі “Орел” у 2007 році.
